chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Кит мовчання

[Ксана Коваленко]  Версія для друку



як тиша пірнає у сутінок мушлі,
я мушу торкатись до тебе нишком,
бо кит мовчання, що спав під ліжком,
вилазить на сушу.
та сіль долоні його розпише
кривавим мехенді та мозолями.
гарячка, берег і мертва тиша
між нами і світом,
і знов між нами.
так вперто мовчати не вміють і риби,
хіба лише небо мовчазне й безкрає.
а кит наш притулок ковтає повільно,
мене і тебе
ковтає.
бо ми так довго жили в порцеляні,
що слів спорожнілих луна ще блукає
у лабіринтах вушних до нестями,
у снах багряних.
Вуста оксамитові, чорні та пряні
вбирають слова і предмети поволі,
та нас випивають дощенту, до краю,
я прагну на волю.
Я знову врятую наш свiт наче Йона,
а може як Йоко, а може як Леннон,
та я народжую слово i знову
струмлюсь я та спрагну
до тебе.



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 139
Опубліковано: 10.10.2015 21:32





© Copyright: Ксана Коваленко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи