Мелодійний осінній настрій

Розігнавши вітри безголосі,
Щоб спочити між хмар досхочу,
Щось журливе в туманній знемозі
Грає осінь на струнах дощу.

Вдаль мелодія з хмарами плине,
Рве листків позолоту чимдуж
І розбризкує ноти-краплини
У холодне співзвуччя калюж.

Ніби в люстрі, в калюжній марноті
Зимно блискає сонце бліде,
Й не додавши тепла жодній ноті,
Концентричними колами йде.

Лиш коли темна ніч попідтинню
Спустить місячні тіні згори,
Ту мелодію журну осінню
Десь війнуть безголосі вітри.

Рубрика твору: Лірика пейзажна
Рейтинг роботи: 10
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 229
Опубліковано: 26.10.2015 16:28

Переглянути профіль автора

Рецензії

Віра Петриченко [vera] Додано 28.10.2015 в 19:25 Рецензія: позитивна

Осінь майстриня!!!
То виграє на струнах-промінцях, то на струнах дощу... Це так, як їй захочеться.

Залежно яка мелодія звучить в душі, такій і настрій, така і погода. Буває і сонечко радіє , а на душі так погано, що й сонця не замічаєш,.... а коли душа та серце співає, то і дощ не заваді

Тетяна Чорновіл Додано 28.10.2015 в 19:41

Золоті слова!!!
Дякую на доброму слові!

Іванна Байда [baidaiv] Додано 27.10.2015 в 17:51 Рецензія: позитивна

Добре, що тепер сонце.

Тетяна Чорновіл Додано 28.10.2015 в 19:42

Хоч сонце, та не дуже затишне))

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи