chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Іскорка

[Віра Петриченко]  Версія для друку


Прошу тебе, не говори! Не говори!
Лишень відчуй, як серденько тріпоче,
Хай квіти ці розкажуть про любов,
А хвилі-пристрасті зховають карі очі…

Чи мало, чи багато?… Скільки літ…
Порахувать не встигли, не збагнули,
В руках тримаю знову цей букет,
А роки мов учора промайнули…

Не говори, прошу! Не говори!
Що зорі з неба падають й згорають,
Несуть в собі любов ту неземну,
Та іскорку нетлінну нам лишають…

Отож прошу тебе, тебе прошу!
Давай ми нишком затамуєм подих,
Й відчуєм разом іскорку святу,
Що віддає теплом, любов´ю, болем…

Не говори, прошу! Не говори!...



* PVG* Петриченко В.



Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 176
Опубліковано: 16.11.2015 15:57





© Copyright: Віра Петриченко



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 17.11.2015 в 20:11   Рецензія: позитивна

Іноді справді варто помовчати.
Щоб не сполохати коштовну мить.
Чудовий пристрасний вірш.





 
Віра Петриченко   Додано 21.11.2015 в 14:05

Дякую,що приділяєте увагу моїм рядкам!...

Сердечно вдячна за вашу підтримку!




 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи