chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Небесний квітучий мотив

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Небо, насуплене млою туманною,
Скніє, підперте тополями голими.
Місяць засмучений марить завіями,
Заціпенівши за хмарними згустками.

В снах не ятри марний холод оманою,
Бо за снігів зазіханнями кволими
Збуджена взимку тремтливими мріями
Квітка чарівна нуртує пелюстками.

Спрагла устами, зігріта долонями,
Зніжена сну палахкими туманами,
Сполохом зоряним квітка дарована
Знов пломенить нам щось зопалу згублене.

Пуп’янок ночі, розбурханий скронями,
Мліє пелюсток ривками духмяними.
Чуєш? Принишкла й зима, зачарована,
Зорями всипала небо насуплене.



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 237
Опубліковано: 03.12.2015 17:55





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи