http://www.chitalnya.ru/

Рожевий сон

Десь аж на кінчиках вій
Сіється сну густина,
В глиб полохливу до дна
Подих відлунює твій.

Легіт туманів навкруг…
В них за тобою пірну,
Тишу рожевого сну
Раптом відчую на слух.

Дна неосяжність чи злет?
Вічність чи трепетна мить?
Стиха розгадку шумить,
Шерхне в вітрах очерет.

В тепле безсніжжя зими
Сходить туманами сон,
Б’ються серця в унісон,
Ніби пташина крильми.

Трепетну мить осягну
Дивним сум’яттям душі
На поцілунку межі,
В чарах рожевого сну.



Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 05.12.2015 22:06