http://www.chitalnya.ru/

Дзвону туманного хвилі

Ніч із снів крижаних наостанку
Крізь зашерхле затишшя світанку
Розливає холодний туман.

По лункому небесному схилі
Линуть дзвону туманного хвилі,
У відлуння чуттєвих оман,

Огорнувши імлою поволі
Почорнілі від стужі тополі
До вершечків розхристаних крон.

У туманне лунке безголосся
Поспішу. Хай стікає з волосся,
Мов тривожний обвітрений сон,

А з досвітньої мли щось знаменне
Не про тебе снує й не про мене
Несподіваних сумнівів сніг.

Крізь тополь скрижаніле галуззя
Я рожевим туманом проллюся
В зачарованих мріях твоїх.



Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 02.01.2016 22:37