http://www.chitalnya.ru/

Кава вишневого світання

Дякуючи за натхнення картині Романа Величка
«Кофе на рассвете»

Десь аж за обрієм нашого сну
Марево хвиль на вагань потолоччі
Сплескує кави жагу запашну
В трепетне лоно нестримної ночі.

У світанковому передчутті
Крізь засторог передбачення тьмяне
Хлине ось-ось промінці золоті
Згущеним спалахом сонце духмяне.

Вже заятрилися хмелем вина
Сонного досвітку витоки ранні,
Вишня по вишеньці скапують на
Мрійного неба заломлені грані.

В солодко збурений хмар шоколад
З інею між каяттями світання
Вишнею ніжиться з часом не в лад
Мить, що не перша, тому й не остання.




Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 14.01.2016 15:18