В синіх шепотах інею

Ніч отарою пінною
Гнала хмари вихрасті
У стрімку далину.

В синіх шепотах інею
Їх намірилась пасти
Аж на царині сну.

З паш засніжених шепітних,
Чародійнице ноче,
Хмар отари займи,

То для мрій моїх трепетних
Іній синьо шепоче
Ніжну звабу зими.

І мені лиш за шибкою
Тишу струшує дрібно
На думок манівці,

Де за місяця скибкою
Сон відлунює срібно
В теплих зір молоці.

Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 8
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 220
Опубліковано: 18.01.2016 12:47

Переглянути профіль автора

Рецензії

Віра Петриченко [vera] Додано 21.01.2016 в 21:38 Рецензія: позитивна

І гарно, і цікаво!
І зима вже не така і зимна!...

Тетяна Чорновіл Додано 26.01.2016 в 22:28

Дякую!!!
Насправді трохи зимна! ))

Іванна Байда [baidaiv] Додано 18.01.2016 в 14:16 Рецензія: нейтральна

Ви чаруєте звабою зими, пані Тетяно. Дуже гарно.

Тетяна Чорновіл Додано 19.01.2016 в 17:01

Дякую!!!))
Зима також уміє чарувати)))
Хоч і холодна пані)

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи

Всі авторські права на твори належать їх авторам і охороняються чинним законодавством. Літпортал Читальня.ком надає кожному авторові безкоштовну постугу з публікації творів на підставі призначеного для користувача договору. Відповідальність за зміст творів закріплена за їх авторами
Написати листа адміну