http://www.chitalnya.ru/

Падав сніг...

Падав перший тихий сніг,
Навкруг радощі і сміх,
Рада, рада дітвора,
Бо прийшла зима-пора.

Хтось взяв лижі, хтось – санчата,
В сніжки граються дівчатка,
Я ж свою лопату взяв
Гарну хатку збудував,

Хтось зліпив сніговика,
Хтось Мамая-козака,
А хтось - дівчинку-перлинку,
Та тендітну балеринку.

Не подвір'я – просто казка,
Подивіться тож, будь ласка,
Ви на витвір рук- дива,
Добре, що прийшла зима!

День, як мить летить неначе,
На вечерю мама кличе,
Що ж, ви друзі, ви мої
Залишайтесь ви самі:

Сніговик і балеринка,
Славний козак і хатинка,
Баба з дідом снігова,
Всі – до завтра, Вам добра!

А на ранок – це ж жахливо!
Виглядаю я в вікно –
Та невже? Це не можливо!
Все зруйновано було…

Чи Торнадо пролетіло?
Заважали ви кому?
Мабуть комусь прикортіло
Силу показать свою.

Син запитує у тата,
Поглядає винувато:
-То ж , чи можна так робити ?
Труд чужий занепастити?

Всі трудилися, старались
І що сили намагались
Перш за все й передусім,
Щоб сподобалося всім!

-Слухай синку, не журися!
Пам'ятай ти все життя
Щоб робити гарне діло-
Це кажу тобі я сміло-
Ладен кожен- й до пуття.

Зруйнувати й поламати –
Розуму чи треба мати ?

А іще тобі скажу –
Треба бачити красу!
Поважати гарне діло –
Це тобі вже зрозуміло!

А та сила руйнівна –
Вся розтане, як імла!


*PVG* Петриченко В.



Автор: Віра Петриченко
Рубрика твору: Вірші для дітей
Опубліковано: 21.01.2016 22:57