http://www.chitalnya.ru/

В легковійному трепеті хмар

По безмірній гладіні небес
Хмари плинуть у срібній імлі,
Утаївши, які нам дива
Ніжить ніч зачарована ця.

В Часі Простір потоками скрес,
Десь пропало тяжіння землі,
І не мовлені досі слова
Калатають у Всесвіт серця.

Хай снує засторогу зима
Між застуджених тіней-примар,
Вже омріяну мить узнаю,
Що в безчассі торкнула крильми.

І згубитися страху нема
В легковійному трепеті хмар,
Бо на спраглого світу краю
Тільки ти… тільки я… тільки ми…




Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 14.02.2016 09:53