Передчуття ніжності

На ламкому краю холодів
Лід невтішно стікає водою.
Вже він міццю криштально-твердою
Не зморозить, хоч як би хотів.

Зимно ще. Та думками тихцем
Ледь відчутний серпанок потроху
Дивоцвіту духмяну знемогу
Тепло ніжить тремким вітерцем.

Між розквітами передчуттів
Щось ласкаве нуртує, краплинне.
Мить – і ніжність у повені хлине
На ламкому краю холодів.

Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 139
Опубліковано: 18.02.2016 12:14

Переглянути профіль автора

Рецензії

Віра Петриченко [vera] Додано 22.02.2016 в 23:37 Рецензія: позитивна

Так, за календарем ще зима, та все частіше сонечко показує свої весняні проміння! Весна уже на носі! Я так хочу, щоб нарешті ця весна принесла хороші зміни! Хочу суттєвих хороших змін! Щоб тепло було... І на душі теж!!!...

Тетяна Чорновіл Додано 26.02.2016 в 21:47

Я згодна з Вами.
Ця зима відчувалась чомусь особливо тривожно й незатишно.
Мабуть через війну в сукупності з іншими негараздами.
Будемо надіятися на хороші зміни. А вороги наші нехай очікують поганих!
Велике спасибі за відгук і чудові побажання!

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи