http://www.chitalnya.ru/

Півоній небесний розквіт

Зблідла тінню мить ночі остання,
Роз’ятривши дрімотне світання
У півоній рожевий бутон.

Крізь настуджену темінь навколо
З-за хмарин розливається кволо
Перламутру тремкий напівтон.

Із леліток духмяних нізвідки
Небо сходить сваволею квітки
У захмар’я леткому саду.

Вітер трепетну квітку колише
В хвилі злету. Між подихів лише
Пелюстками бринить на льоту.

Найніжніша пелюстка черлена
Зайнялася між вітами клена
На хмарин пустотливій межі.

А в пахучих півоній узвишші
Сни відлунює пуп’янок тиші
Дивиною розквіту душі.



Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Світ душі
Опубліковано: 22.02.2016 10:37