chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Невинна казка про курку та курощупа

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


«Это такая русская интеллигентская традиция
– все время спасать народ. Не надо никого спасать.
Во всяком случае, у меня нет ни малейшего желания
этим заниматься. Каждый в конце пути получит свое.
Что заслуживает – то и получит»,
Андрій Макаревич, лідер «Машины времени».


В краю, де язиком назвали мову,
Де жити мирно зроду не любили,
Зростили люди курку двоголову
Й на герб її зображення вчепили.

Назвали досить дивно – «голуб міра»,
Імперську тую диковинну пташку.
З державою її годує віра
І люди, хоч самим живеться тяжко.

Гребе та курка чвари до нестями
Й бовти несе на радість курощупу.
З них «мір» страшний з розбоєм і смертями
Війне, як розтрощити шкаралупу.

А курощуп бовтами котить лихо,
Щоб нагло у чужім краю розбити.
Розливши сморід, зачаїться тихо,
Моменту жде земельку прихопити.

А що ж на те народ куриний каже?
В людей завжди ж на спротив є можливість.
На спротив?! Горлопанять: – То все наше!
Бовти, мов, історична справедливість!

Хоч хто б подумав – курощуп не вічний.
Вершитель «мирних» воєн і розбою
«Відкине лапті» в добрий час магічний
І курку в пекло забере з собою.

Тоді почнуть: «Спасайте! Ми не винні!».
Або замимрять ще що в тому дусі…
Чи курка, чи бовти її первинні,
Хай кожному воздасться по заслузі.




Рубрика твору: Байки
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 293
Опубліковано: 07.03.2016 08:19





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи