Їжакова весна
З нірки вчув пісні сорочі,
Позіхнув, розплющив очі,
Скинув ковдру з голочок.
Не прокинувшись як слід,
Виглядав на сніг з віконця.
Раптом глянув проти сонця –
Абрикос біліє цвіт!
– Ледве не проспав весну! –
Хутко чмихнув, – Геть дрімоту!
Вже на грядці коло глоду
Час садити ярину.
Випив кави з жолудів,
Схрумав гриб без насолоди,
Квіти сон-трави полоти
По стежках потупотів.
Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Вірші для дітей
Опубліковано: 12.04.2016 07:59