Шепоче дощ весняний на даху

Рве в клоччя вітер полохливі тіні,
Швиргає в ніч розбурхану глуху.
Щось шелестке у струменів плетінні
Шепоче дощ весняний на даху.

Сум’яття крапель сіється в свідомість,
Зволоживши тягучу тьму суху.
А сну нема півночі вже. Натомість
Шепоче дощ весняний на даху.

Безсоннями знадливої омани,
Відчувши дивну шепоту вагу,
З дощем піду в весни лункі тумани.
Хай тільки сонний вітер на даху

Рве в клоччя ночі полохливі тіні.

Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 10
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 200
Опубліковано: 21.04.2016 19:38

Переглянути профіль автора

Рецензії

Віра Петриченко [vera] Додано 25.04.2016 в 21:43 Рецензія: позитивна

Цей дощ який сердитий,.. йому мабуть хтось настрій зіпсував...
А я теж люблю дощ,... але рівний і тихий!

Тетяна Чорновіл Додано 27.04.2016 в 14:36

Сам дощ і був рівний і тихий. То вітер трохи хуліганив! )))
Дякую Вам!

Іванна Байда [baidaiv] Додано 21.04.2016 в 22:51 Рецензія: позитивна

Дуже красиво. Відчувається холодний весняний дощ. Бр-р.

Тетяна Чорновіл Додано 25.04.2016 в 20:23

Так, дощі зараз холодні.))
Та тепло не за горами)))

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи