chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Моя робота

[Олена Самарич]  Версія для друку


Я працюю в місті Мена
То місто богате,
Біля Десни ширкої,
Біля зоопарку.

В місті Мена люди щирі
І всі роботящі.
Всі працюють,й хвалять Бога
За рідне наше щастя.

Місто Мена в Україні
Де ліси ростуть густі,
Де пташки співають щиро
На землях Чернігівщини.

В місті Мена, я як дома
Все мені знайомо
Й люди, й вулиці, райони,
Все як дійсно вдома.

Щиро дякую я долі,
Що працюю в Мені,
Що знайома я з цим краєм,
Із людьми, з Десною.

Тут повага й розуміння,
Тут добре діло,
Святе Слово наповняє
Все навколо мене.



Рубрика твору: Авторська пісня
Рейтинг роботи: 3
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 80
Опубліковано: 25.06.2016 19:26





© Copyright: Олена Самарич



 
Рецензії


Света Лана   [SvetLana]   Додано 29.06.2016 в 13:23   Рецензія: нейтральна

Чадні рими. А як римування тут?


Діти війни
Чуючи окрики «Хенде хох», обіймала дитини мати. На згадку врізався перший урок, З тих часів він запам'ятався про запас: "Перед ворогами рук не піднімати".
А на мерзенне «руссіш Швайн», кулачки звикали стискати. Мама поруч, а з нею рай, був так смачний грудей коровай, що допомагає виживати.
Діти з подивом в очах, чуючи: - «Ахтунг!» - Бігли геть. Від війни колеса до образ забрала лихоліття гроза, їх батьків в безпросвітну ніч.
Розперезався знову фашизм - кровохлёб, людожер, маніяк - І волає: «Москалів на ножі». Цей бред просто незбагненний, у вояків в голові протяг.
Як в гримучому світі, без сну дітям нової війни рости? Шквалом ненависті хвиля, все трощить на шляху вона. Як дітей від війни врятувати?
Знову, дивлячись війні в очі, людям похилого віку кулаки стискати, йти їм навіки за Окоём, де чиста сльоза. Тільки б руки не піднімати!





 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи