http://www.chitalnya.ru/

Серед шереху вітряних снів

Серед шереху вітряних снів
Вмите росами сонце звелось,
А стривожена ніч свою тінь
Зачаїла в траві при землі.

Йди, де обрію край заяснів.
Там, у трепеті диких колось,
Жду тебе за дивами видінь
У духмяній туманній імлі.

З неба в мареві хмарних завіс,
Що ятрило зірками вночі,
Я світанням твоїм спалахну
Крізь роси кришталі все нові.

Тільки хвилі завітрених кіс
Тихо сплинуть тобі по плечі
Та шелесне за обрії сну
Тінь, що ніч зачаїла в траві.




Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 25.07.2016 20:43