chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Про любов

[Олександр Бик]  Версія для друку


Думка за думкою скаче у танці.
Сльози – як засіб, щоб рани промити.
Мотузка на шиї, стілець під ногами
І дим цигарковий, як стимул, щоб жити.

Портрет на стіні і прогнивші шпалери,
Розлука в вікно заглядає несміло.
На подіум вийшла розбещена тиша
Й за жменю монет продає своє тіло.

По краплі в безодню спливає надія.
Ікони розвісили соплі шовкові.
Розхристаний вітер сміється і плаче –
Мінорним акордом рве струни нервові.

Згадалось життя від початку до краю:
Одвічна біда – геморой і застуда.
Штовхаю стілець і донизу зриваюсь...
Любов не вмирає – вмирають лиш люди.



Рубрика твору: Лірика філософська
Рейтинг роботи: 10
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 214
Опубліковано: 27.10.2008 10:42





© Copyright: Олександр Бик



 
Рецензії


Olenka БУРЯК   [prugoda]   Додано 25.10.2009 в 00:20   Рецензія: позитивна

Браво!!!





 
Софія Стасюк   [cjasqrf]   Додано 21.11.2008 в 10:55   Рецензія: позитивна

Сильно і страшно! Є один недогляд: слово "прогнивші" - росіянізм. Виправ, будь ласка, на "прогнилі".





 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи