http://www.chitalnya.ru/

В колисанці завітрених колось

Снами сонце духмяне зайнялось
В колисанці завітрених колось,
А по неба безкрайого канві
Шиє ніч золотавий зоревій.

Між казок шелесткої дивини
Розлетілись метеликами сни.
З крилець трепету в росяній траві
Я замріяний сон шукаю твій.

Лину в трепети сну на манівці
З полохливим метеликом в руці
Там, де в ніч перестиглі вівсюги
Щось шепочуть про знахідку мою.

Поки шиє ще ніч ясні зірки,
Б’ється серце метеликом з руки.
Я ковток легковійної жаги
В диво-сні спрагло з губ твоїх зіп’ю.




Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 28.08.2016 21:53