http://www.chitalnya.ru/

Мріє осінь у стихлій імлі

Мріє осінь у стихлій імлі
Таїною тремкої вуалі,
У барвистих листків карнавалі
Заколисує сни до землі.

Ось і ще легковійний листок
Злото трепетно схитує долу,
Нетривкими чуттями ментолу
Роз’ятривши душі холодок.

Між дощами в люстерка калюж
Задивляється осінь ласкава,
Й манить ніч запашна, наче кава,
В перестиглому солоді груш.

Ще ковток – і на згаслому тлі
Сон мій зорями зійде для тебе
Там, де з хмарної гущі крайнеба
Мріє осінь у стихлій імлі.




Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 10.10.2016 14:59