chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

В петрарчиних капцях

[Петро Ємець]  Версія для друку


Як особа проста і неввічлива
як же маю тебе я спізнать,
коли ти наче пташка скалічена
будеш далі від мене тікать?

Мені сумно від тебе і боляче
і чого ти стидаєшся так
і тримаєш мене на околиці,
де топчусь як останній варнак?

я не злий, а почав божеволіти
із химерних твоїх витребеньок.
я уранці, мов кава помолота,
чи трухлявий, скажімо, опеньок.

я скажу з усією відвертістю:
я не знав ще такої мімози
чи це ж я – одчайдух цей упертий
що дівчисько чекає на розі?

я засмучений і причарований
сам себе упізнати не можу
із цією дурною коровою
нащо мучуся божечко-боже...



Рубрика твору: Наслідування і пародії
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 73
Опубліковано: 28.11.2016 04:24





© Copyright: Петро Ємець



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи