chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Глоса

[Петро Ємець]  Версія для друку


сховався бог за тисячі імен
і кличе кличе голос одинокий
і за плечем дзвінкі лунають кроки
але крутнись - і тінь не промайне.

і голос кличе кличе кличе
за прірвою що зяючи лежить
але слова блискучі як ножі
смакую дармо язиком калічним

бо машкару барвисту розмаїту
з вокабули чужої не злизать
безглузда та зрадлива рать
між нами стала. стежку перекрито.

але торкає раптом за плече
лякаючи шпигун облесний
та глянь і враз крило шелесне
прозорим пір’ям - і втече

на те, як то казали, напоролись.
між нами ліс пустеля та Дунай
та як у них тепер не потопай
нечутно кличе кличе голос

хоча слова без сорому та строку
сокочуть сухо наче кулемет
а б’ється шось позбавлене примет
немов до моря збурені потоки.



Рубрика твору: Лірика релігійна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 57
Опубліковано: 02.12.2016 04:21





© Copyright: Петро Ємець



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи