chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Облуди ночі

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Свіча тополі проливає в ніч,
Молодика лякливо-тьмяний пломінь.
Убога тінь, як істини відгомінь,
Розходиться серпанком увсебіч.

Широкочолі привиди дубів,
Мов гарпії підносяться над лісом.
Мавпує будячок дошкульним бісом,
В трясовині ромашкових горбів.

Повзуть хмелі гадюками до зір,
Скелетом помертвілого горіха.
Крилом совиним визирає стріха,
З-за палісаду окаянних гір.

До шиї черешнини упирем,
Приссався чалий кущик винограду.
Пан терен вивів грати на леваду,
Вербо́вих фурій аспідний гарем…

Не знала б вакханалія кінця,
Та на зорі розправив янгол крила,
Забарвив чари Вовчого світила,
Коштовним пензлем першопромінця.



Рубрика твору: Вірші, що не увійшли до рубрик
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 66
Опубліковано: 15.12.2016 11:02





© Copyright: Олег Корнієнко



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 19.12.2016 в 08:00   Рецензія: позитивна

О! Яка магічна вакханалія ночі!
Неймовірне багатство образів.
Чомусь та вся чортівня лагідно, по доброму відчувається))





 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи