chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Осьде земля зробилась невелика

[Петро Ємець]  Версія для друку


Осьде земля зробилась невелика.
В моїм житті настав невдалий час
і я когось розумного покликав,
не стримавшись, напевно, перший раз.

Я інколи, можливо, помилявся.
Я не плекав до тебе почуття.
Ти був нав'язливою темою малярства,
кіна, романів, статуй... до пуття

все сміття неможливо полічити.
І тут раптово виникає знов...
Логічно, в принципі.
Де учень - там учитель.
Будівля виникає від основ.

Не вповні задоволений собою,
зізнаюся: подеколи шукав
я літер у блакитному сувої.
Пірнав, немов рибинчинка, у став,

зірками повен, як не трактувати
цей потяг і захоплення таке.
Питання в іншому, проте.
Як тарапату
нам повернути в марево м'яке.

І що тепер. Які в нас варіанти.
Бо кличе мимоволі голова,
у роті плещучи, колись ребелізанта,
незвичні, правду кажучи, слова.

І от стою та небу промовляє,
не знаю сам про що та звідкіля
душа, умовно кажучи, й волЯ
того, чиє життя триває.



Рубрика твору: Лірика релігійна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 87
Опубліковано: 18.12.2016 07:51





© Copyright: Петро Ємець



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи