chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Канти до Хариті (1)

[Петро Ємець]  Версія для друку


1.
Є час, коли
долоні прозорішають для світла, є
такий час.
Тоді шестикрилий перепел
хилить додолу вогненного списа й
губка, сповнена оцтом торкає
краю землі. Гіркота
перетікає в неї
входить
пливе
у крові та плоті, в образах і
подобах, словах і тіні, що залягає
глибоким рівчаком коло плоту, просякнутим
темрявою.
Тьма - то недовтілений страх

падіння.
Є такий час.

Тогді з губки - краплі та плин -
святість... о, святістю світ
переповнено... світе святий, свят-
вечір зависає, б'ючи
крилами -
роз'їдає світ до
прозорливого натяку на...

Такий то час, той час
святості й оцту.

І люди передбачливо
ся ховають у
рукотворних горіхах домівок,
запалюють свічки, майже чорно горять вони
у цій рожево-пурпуровій заграві на все небо,
наче метелики попелу
б'ються судомно
на голці
гнота...

У час такої святости
собаку з дому хазяїн не вижене,
щоб не знайти тьмяного ранку на
подвір'ї сніжно оскалений
череп сірка серед
мережива дрібних
кісточок -
так мудро кажуть
старі люди, і

здригаються...



Рубрика твору: Поеми і цикли віршів
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 89
Опубліковано: 23.12.2016 06:24





© Copyright: Петро Ємець



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи