chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Каменярі (за Іваном Франком)

[Іванна Байда]  Версія для друку



Цей дивний сон…По ліву руку – поле,
Краплини зір торкаються землі.
Стерня колюча босі ноги коле,
І танці вітру у вечірній млі.
Несхильна твердь холодного граніту
По праву руку виросла ураз,
Собою затуляючи півсвіту,
Як кам’яний, безжальний метастаз.
У ланцюги заковані по груди,
Із прожилками крові у очах
Довбають скелю вимучені люди,
Аби пробить прямий до волі шлях.
З них кожен знає, що не буде слави,
Додолу хилить всіх важкий тягар,
Вони – борці, раби своєї справи,
Що злинули душею аж до хмар.
Цих трударів зовуть «каменярами»…
Франкові діти, що вперед ідуть…
Поляжуть кров’ю, потом і кістками,
Щоб продовбать до цілі в скалах путь!



Рубрика твору: Лірика цивільна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 95
Опубліковано: 20.01.2017 18:31





© Copyright: Іванна Байда



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 22.01.2017 в 08:07   Рецензія: позитивна

Полум"яні рядки! Чудовий образ.
Подумалось, що в кожного віку історичного свої каменярі,
як і свої тверді граніту.





 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи