http://www.chitalnya.ru/

Кава з молоком...

Дякуючи за натхнення картині Романа Величка
«Кофе с молоком. Победа вкуса»

Застигла за невтішними снігами
Вітрами закуйовджена зима.
Та плине жарко ніч між берегами
Знемоги. І здолати сил нема
Ту хвиль жагу в солодкому безладді.

Крізь вир пітьми розбурхує свідомість
Притишене безумство молока.
О ні! Його не стримати. Натомість…
Скуштуй ще трохи – манить мить п’янка
На смак терпкої вишні в шоколаді.

На темінь невблаганно напливає,
Пульсує в скронях полум’яне тло.
Й не знати – буде ще, чи вже було
Те диво з див, що марно ніч ховає
У згустки снігової пелерини.

А десь, зі сну зима невтішна й досі
До хвиль гарячих підкидає лід,
Хоч він безсилий у смаків облозі –
В глибінь я рину за тобою вслід,
Допивши гущу ночі до краплини.





Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 22.01.2017 07:59