http://www.chitalnya.ru/

Самоти не чекав

Воду, вроду, ковток, ніби крок...

 Ніби кров...

Криком знов, мов любов,

Мов урок...

Зник місток...

Навманя

Біг, не йшов,

Доганяв...

Зупиняв...

Біль, мов ток,

Не знайшов.

На листок

Вірш прийшов

Болем знов.і шукав

Навманя,

Мов щеня,

Сліпо йшов.

А вона,

Мов весна

Зникла знов.

Знов боров

Знов шукав,

Знов  тікав,

Знов і знов...



Ні. Кохав...

Не втекти.

Самоти

Не чекав...


Автор: Сергій Рівненський
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 22.02.2017 04:06