Тіні зоряних снів
З неба спливають тіні,
Трепетні, легковійні
Сутінки диво-снів.
Тишу схитну й полину
В дива сновиду плинну,
Де крізь серпанки мрійні
Обрис твій заяснів.
В марева неозорі
Римами сходять зорі…
Там, де край ночі блідне
В досвітках золотих,
Виповню сном долоні,
В твоїх очей полоні
Видихну заповітне
Без уповань на вдих.
Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 26.02.2017 10:27