Ірисовий блюз

Тінь ірисова сонця
Жар пахнула в лілові
Запашні пелюстки.

Ласка, спита до донця,
Стигне в ніжному слові
Аж за серця ривки.

Там, непізнана досі,
В часу дикій сваволі
Мліє мить дорога.

У солодкій знемозі
Плине в досвітки кволі
Ця лілова жага.

Хай зливаються вповні
Ночі спраглі сновиди
В зачарований блюз.

Я зізнання безмовні
Буду з губ твоїх пити
І ніяк не нап’юсь.

Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 65
Опубліковано: 30.05.2017 23:56

Переглянути профіль автора

Рецензії

Віра Петриченко [vera] Додано 31.05.2017 в 13:19 Рецензія: позитивна

Вітаю Вас!
Приємно читати і відчувати, що не вмерла "Хата-читальня"!
Бо я скільки заходила і писала в адмін - ніхто нічого не мур- мур....

Вітаю Вас в нашій "Хата-читальні!"
А як мені подобаються ці квіти!
В дитинстві я їх чомусь не помічала, ну а зараз їх таке розмаїття, а яякі ж вони запашні!..

Тетяна Чорновіл Додано 05.06.2017 в 08:24

Дуже приємно знову відчувати себе в Хаті Читальні! Не знаю, чи доходили й мої листи тривоги до адміністрації, але я вдячна, що адмінам таки вдалося здолати всі незгоди і непрості... глюки! Ми знову в нашій Хаті, і це багато значить!
Сердечно дякую Вам за відгук!
Я теж набагато пізніше оцінила красу ірисів. В моєму дитинстві то були прості півники, яких зазвичай не помічаєш, а бігаєш у дворі повз них, намагаючись не наступити босими ногами))

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи