http://www.chitalnya.ru/

Параболічний ноктюрн

Нічного неба хмарний смог
Поволі гусне в сутінь тиху
Й нахлине в сон за мить до вдиху
На дні параболи думок.

З початку відліку – нуля
Струмить увись крива квадрату.
Чуттів безмежжю б дати раду,
Та стигне серцю в тон земля

І сходить шерехами ліс
В дискретних трепетів омані
За відлік часу, де в тумані
Координатна мріє вісь.

Ще поки в досвітку габі
Зайдеться сонця дійство плинне,
Краєчок неба в сон нахлине
І вірш, присвячений тобі.


Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Світ душі
Опубліковано: 12.06.2017 19:42