http://www.chitalnya.ru/

Ноктюрн у хвилях неба

Мов неба зоряна ріка,
Спливає в тишу ніч лунка,
Струмить імла берегова
У вишину.

Як ніч цю спраглу донести
В твої замріяні світи?
І чим довершити слова
На сплеску сну?

Ні-ні, не сон то. Наяву
Я проти течії пливу,
Аж часу вир у хвилі кіс
Зірки заплів.

Тому що сполохами вій
Ось-ось відчую подих твій,
І в небесах розквітне скрізь
Пелюстя слів.

Суцвіття слів жаданих тих
Осмислю з видиху на вдих,
Бо неба повінь і росток –
Не просто збіг.

Ковтком солодкого вина
Зізнання квітка запашна
Сп’янить у хвилі пелюсток
І губ твоїх…




Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 07.09.2017 09:10