Даль небесна
картині Романа Величка
«Небесная даль»
Там, де в куточку тиші на столі
Застелена чекання скатертина,
У шибку рветься синь небес гардинна,
Безладдя хмар завітривши в імлі.
І кожна мить крізь часу переділ,
Стікає у безчасся тороплене,
Як даль небесна яблуко зелене
Із серця пульсом бухкає об стіл.
В духмяному до млості вітерці,
У плоду легковійному видінні
На дотик обрис твій відчую з тіні,
Мов крильце сну тремкого на щоці.
Не вдасться втихомирити мені
Жагу небес у тиші передгроззі.
Іду тебе зустріти на порозі
Із яблук шалиною в пелені.
Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 12.10.2017 09:54