chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Безвітря

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Шепоче листопад у глушині,
Стікаючи в безвітрі до коріння.
У мли дубок вимолює прозріння.
Дарує клин свій лемент вишині.

Котом осока лащиться до ніг,
По зрадницьки кахикає сухотно.
Скрадає кураїна безтурботно
Недовгочасний заячий барліг.

Маслина вводить у блаженства транс,
Пахучих грон бурштиновим сузір’ям.
Хизується фазан коштовним пір’ям,
Наспівуючи гикавки романс.

Метеликами ліпиться на корч,
Грибів цибатих крейдяна ватага.
Їх мухомора гніває засмага,
Що козириться з-під галуззя сторч.

А на горбочку, в теплім промінці,
Лисиця Осінь мружиться лукаво…
Скубне шерстини вітерець ласкаво,
Затисне павутинням у руці.



Рубрика твору: Лірика пейзажна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 133
Опубліковано: 22.10.2017 17:48





© Copyright: Олег Корнієнко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи