chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Осінній чай

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Звивається вітрило, ніби вуж
В підліска напівсонному подолі.
Чаїнками на дно мілких калюж,
Набрякле листя стелиться поволі.

Дитя мокви – здобрілий боровик,
У ластовинні крижаних родзинок,
Запрошує, мов ґречний домовик.
Зайти на чашку в моховий будинок.

Питва його зімлілий аромат,
Серпанком пряним в’ється між ліщини.
Впадає у тужливий перекат,
Де берег цукром всіяли піщини.

У зморшкуватих блюдцях стиглих грон,
Мед виноградний дише перезріло.
Вітається крізь хмар сипкий капрон
Млинець світила, трохи пригоріло…

Осінній чай з нюансом теплоти -
Шипшини сповідь, м’яти покаяння,
Смакую між підліска дрімоти
Під листовиння трепетне кружляння.



Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 17
Опубліковано: 12.11.2017 08:17





© Copyright: Олег Корнієнко



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 13.11.2017 в 12:01   Рецензія: позитивна

Присмаки Вашого осіннього чаю вишукані і чарівні.





 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи