chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

На небесні лани неозорі...

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


На небесні лани неозорі
Ніч сипнула замріяні зорі
Крізь імли сутінкові шовки.

І з суцвіть, невловиме думками,
Сяйво місяця між пелюстками
Срібно сходить у трепет руки.

Скніє світ дивиною ясною,
Тільки чутне за тьми густиною
Тихе хоркання твого коня.

Це не сон. Нам судилось пізнати
Таємничої ночі принади,
Мов магічного трунку дання.

Мить нестримна наплине не зразу
По спіралі застиглого часу
В незбагненно близькій далині.

Краєм ночі з-за сполоху серця
Десь у місячне сяйво проллється
І на губ пелюстки запашні.




Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 104
Опубліковано: 14.01.2018 13:14





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи