Світла краплини

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку

Дякуючи за натхнення картині Романа Величка «Капли света» Розітнувши пітьми засторогу, З вій зі снами розсію тривогу, Запалю сподівання свічу, Дивну мантру чекання ясного У нахмарену ніч промовчу. Хай ліхтариків маревом лине І осяє, мов диво краплинне, Подорожньому втому доріг, В ночі відблиску миті світлини Чи надії тремкий оберіг. Гуснуть сутінню сумніви й досі, Та затьмарити диво не в змозі, Запроторивши на манівці – Подорожній уже на порозі Із краплиною світла в руці.

Рубрика твору: Лірика любовна Рейтинг роботи: 0 Кількість рецензій: 0 Кількість переглядів: 233 Опубліковано: 23.01.2018 14:54