http://www.chitalnya.ru/

Мелодія плинного сну

Напливає, так тепло й невпинно,
Мелодійна лунка густина.
Відчуття її з часом повинно
Досягнути звабливого дна

У небесній імлі половій.

Кожну мить виколихують ноти,
Мов хиткий через прірву місток.
Омину всі безсонні марноти
І, здолавши пітьми холодок,

Кану в сон зачарований твій.

В унісон, поміж вибухів серця
Мріє солодко мить дорога.
Ще якась частка миті – й займеться
Спрагла ніччю світання жага

У тремтливому сполоху вій.



Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 07.02.2018 15:22