chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Сипнула ніч по небу злоті зорі

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Коли в казки студені неозорі
Ще порошив непрохано сніжок,
Сипнула ніч по небу злоті зорі,
Вишукуючи провесни стежок

Через зими набридлі застороги.

І стихла снами в магію туманну,
За обрій, де сніжить небес яса.
Ступлю за нею в трепетну оману
У володінні Зоряного Пса,

Аж там, до Оріона ближче трохи…

Так легковійно в часу веремію
Жагою крилець миті тріпотять…
В лункій знемозі цій хіба зумію
Поміж думок римованих сум’ять

Відчути трепет зоряного світу?

Туманами, мов пасмами волосся,
Схід сонця ніч затьмила в вишині,
А серденько у зорях десь зайшлося,
Бо сну краєчком ти приніс мені

Букетик запашного первоцвіту.



Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 66
Опубліковано: 04.03.2018 14:02





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи