chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Щоб любити...

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Навіяне роздумами про сусідські «скрєпи»
і публікаціями з «Новости Крымнаша»
від Кримського бандерівця


Щоб любити «рускій мір»,
Вмій царька боготворити,
В «скрєпів» дикі колорити
Без вагання тупо вір.

Будь готов той «мір» нести
У чужі тобі країни.
Хай земель і душ руїни
З кров’ю юшаться туди.

Без думок у голові
Вмерти за царька не страшно,
Гнити навіть епатажно
У безвісному рові.

Ненавидь усенький світ,
Попивай «бояру» в злиднях,
Щоб на «скрєпах» незавидних
Не пропав пихи наліт.

Й жити будеш у добрі.
А коли? Ніхто не знає.
Може, як царьок сконає…
Хоч… на зміну є царі.

Краще дибай на війну –
Зрадь, убий, вернись двохсотим.
Хай-но спробує хто потім
Довести твою вину.

Бо тебе там «нєт»! Повір!
Ти по світу блудиш тінню.
Пий, валяйся попідтинню
І люби свій «рускій мір».

______

…Чтобы любить «русский мир», надо: любить вождя; быть готовым нести русский мир в другие страны; умереть за фюрера и лежать в безымянной могиле; ненавидеть весь Мир; жить в нищете. Взамен вы будете жить хорошо. А когда? Никто не сказал…
Новости Крымнаша от Крымского бандеровца, выпуск 1168




Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 58
Опубліковано: 29.03.2018 09:22





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Влад Сокол   [vovan.angeles]   Додано 30.03.2018 в 03:06   Рецензія: позитивна

Тривожні і смислові думки правди. Я не фахівець в оцінках, але щось бачу.
А чому українець довіряє - обману і спокусі, очевидно - це їм більше до вподоби. Чому люди темні в політичному розумінні? Невже за століття привили рабство. Де наша еліта? Чому люди втікають? Герої воюють і гинуть, а живих - щей в тюрми сажають. Це удар по генофонду України. Сумно.





 
Тетяна Чорновіл   Додано 30.03.2018 в 14:46

Щиро дякую Вам за відгук. Так, ми не фахівці, та відрізнимо пастиря від совка, не дамо розвалити державу.
Наші біди, як на мене, почались з 1654 року, коли наш "мудрець" з булавою віддав Україну в рабство до дикунів по суті. З того... мусимо вибовтуватись ще й досі. І таки вибовтаємось! Не сумуйте!
Бути нашій державі багатою і вільною. А заробітчани... Мабуть повернуться, як зможуть у себе вдома мати достойну роботу і зарплатню. Але має бути і вибір. Як хоче людина працювати, приміром, у Польші, хай їде.
Ще раз сердечно дякую Вам за увагу до моїх віршів.



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи