chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Вишневий ноктюрн

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


З-за хмар, де небо сонця сном зайшлося,
Багрянцями вгорнувши стихлі тіні,
Пантрує нічка зваби пелюсткові
Вишневого духмяного розквіту.

Ступаю в тиші дивне суголосся,
Щоб у манливих тіней мерехтінні,
Пізнати на квітучому алькові
Всевишню суть ясного дивосвіту.

Одчайний вітер білі віти вишні
Хитнув і стих збентежено, допоки
За хвилею квітучої знемоги
Чекання мить у досвітки злітає.

В тумани сходять сутінки затишні.
Лиш вітер пелюстки торкає трохи
Та десь у ніч твої все ближчі кроки
Відлунням тиші серце калатає.




Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 40
Опубліковано: 26.04.2018 09:21





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи