http://www.chitalnya.ru/

Там, де серце лунке завмирає

Збурив вітер у келиху ночі
Полум’яне заходу вино.
Пий до дна. Хоч у тьми потолоччі
Сподіватися марно на дно.

Чуєш? Трепетна ніч потічками,
Затуманює роси в зело,
Лиш легенькі хмаринки вершками
Жарко мріють за обрію тло.

І не знати, то небо безкрає
Чи п’янкої знемоги мана,
Там, де серце лунке завмирає,
Тане солодко мить льодяна…




Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Світ душі
Опубліковано: 09.05.2018 16:40