chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Кава на світанні

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Дякуючи за натхнення картині Романа Величка
«Кофе на рассвете»


Як ніч манлива сутінки останні
Сипне за хмари зоряного сну,
Час заварити каву на світанні,
До смаку вливши тишу запашну

Із осолоди ноткою жаркою.

На видиху, з ковточка, по краплині
Стікає в серця пульс вишневий час.
О! Як же вберегти ці миті плинні,
Щоб знов насолодитися хоч раз

За хвилями досвітнього спокою.

Зажди ще мить. Хай сонце заясниться
Палким туманом спраглого зела…
Та з-поміж тіней нічка чарівниця
Ще спалаху до гущі додала,

А з ним і небо хлинуло рікою.




Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 61
Опубліковано: 04.06.2018 17:39





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Влад Сокол   [vovan.angeles]   Додано 11.06.2018 в 03:57   Рецензія: позитивна

Словоми Ви заставили вдуматися в предранкове світання. Будучи на дачі, мені подобалось пробудитися до світанку. Ніч казалося світліша, а ближче до сходу Сонця, казалось темніше, тиша панувала. Даже цикади престають стрикотать. А потім раптово - спалах, пробуджується світанок. Випадає роса.
Десь в селі закукарікав півень, на ставу крякнула качка, пролетіла нічна сова і десь далеко чути зозулю.
Пахне різнотравям, квітковим медом, ось чути політ джміля, чутно плескіт на ставу і тиша. Тиша на мить.
Жайворонок розбудив ранок. Це наша Україна.





 
Тетяна Чорновіл   Додано 12.06.2018 в 23:05

Сердечно дякую Вам за високий відгук і витончене розуміння! Ваш опис світання чарівний. Я теж жайворонок по натурі))



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи