chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Ще спить моква...

[Олег Корнієнко]  Версія для друку


Ще спить моква в душі баских морів,

Та клена лист опав давно додолу.

Вознісся в вирій дзвінконотий спів,

Лишивши ниву від пашниці голу.


Бринить в дуплі бджоли здичілий рій,

Кристали меду топлячи з вощини.

Бур’ян стежкує хом’ячок-крадій

Під наглядом щедротної ліщини.


Іще зазимки мармуру вінцем

Не замаїли теренам повіки.

Та студінь хвиль вже трощить камінцем,

Під берегом пришерхлі льоду піки…


А сонця тінь продершись межи хмар,

Банітом вітру, на злинялім полі,

Тепла малює нетривких примар

І тане у вечірньому бемолі.



Рубрика твору: Лірика пейзажна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 45
Опубліковано: 12.11.2018 22:54





© Copyright: Олег Корнієнко



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи