chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Чарівна аптека

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Переклад вірша Варлама Шаламова
«Волшебная аптека»,
«Синяя тетрадь»


Знов кулі блиском скла згори
На срібну в’язь латині
Сяйнуть у спомині з пори,
Що вже нема в помині.

І дивний з виду старичок
В безтямних дум етері
Відкине лагідно гачок,
Запрошуючи в двері.

Виймає серце він своє
З-під ребер ненароком,
Цілющі трунки з нього ллє
Недобрим і жорстоким.

Між літер зілля в порошку
В ретортах та пробірках,
Там душу мрійну палахку
Долито в щедрих мірках.

Питво темніє в сулії –
Настій від ностальгії.
Зціляти вчили ще її
Овідій і Вергілій.

А скільки протяглося рук
Бальзам он той придбати,
Щоб попри формули наук
В дитинстві побувати.

Аптекарю, ти підбери,
Пілюлі дай ковтнути,
Щоб і грудневої пори
Знов липня дні вернути.

І щоб, як ту чуму, дотла
Заразу раболіпства
Навіки знищити змогла
Мікстура диво-вмісту.

І щоб не бачив білий світ
Бацил брехні й блюзнірства,
Щоб нанівець зійшовся слід
Жорстокості та звірства…

Коло дверей народу тьма,
В аптеці – теж без ліку,
І в людській тисняві притьма
Де взятись чоловіку,

Якому б не було нужди
До різнобарвних банок,
Що тут наставлені в ряди
Зіграти роль приманок.

___

Блестят стеклянные шары
Серебряной латынью,
Что сохранилась от поры,
Какой уж нет в помине.

И сумасбродный старичок,
Почти умалишенный,
Откинул ласково крючок
Дверей для приглашенных.

Он сердце вытащил свое,
Рукой раздвинул ребра,
Цедит целебное питье
Жестоким и недобрым.

Там литер – черный порошок
В пробирках и ретортах,
С родной мечтательной душой
Напополам растертый.

Вот это темное питье –
Состав от ностальгии.
Учили, как лечить ее,
Овидий и Вергилий.

А сколько протянулось рук
За тем волшебным средством,
Что вопреки суду наук
Нас возвращает в детство.

Аптекарь древний, подбери,
Такие дай пилюли,
Чтоб декабри и январи
Перевернуть в июли.

И чтобы, как чума, дотла
Зараза раболепства
Здесь уничтожена была
Старинным книжным средством.

И чтоб не видел белый свет
Бацилл липучей лести,
И чтоб свели следы на нет
Жестокости и мести...

Толпа народа у дверей,
Толпа в самой аптеке,
И среди тысячи людей
Не видно человека,

Кому бы не было нужды
До разноцветных банок,
Что, молча выстроясь в ряды,
Играют роль приманок.



Рубрика твору: Поетичні переведення
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 23
Опубліковано: 01.12.2018 12:21





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи