http://www.chitalnya.ru/

Просто танка

Вечорову млу
Снігом порошить зима…
Чи просто танка
Тріпочуть на вітерці
Цвітом дикої сливи?

* * *

Не страшна зима –
В безпорадній марноті
Щемких холодів
Паленіє з-під снігу
Жар кленового листя.

* * *

Віхоли доріг
Манівцями здолаю.
І з твоїх долонь
Спрагло зберу устами
Снігу теплі краплини.

* * *

Не запалюй свіч.
Хай лиш місяць крізь шибку
Відтіняє срібно
Блиски огню каміна
На дні келиха з вином.

* * *

Ковток за ковтком
Нуртує в жарких снігах
Келих сну вповні.
Осягнути несила,
Хіба спити до денця.

* * *

Зачекай, не руш
Мить сну тремтінням повік.
Хай ніч розсипле
Слова твого зізнання
Між коштовних зір.

* * *

Десь там за вікном
Сніжить мелодію ніч,
А скраєчку сну
Дзвенить у згустку тиші
Колисанка цвіркуна.

* * *

Станув обрис твій
Досвітніми стежками.
Зорі в небі, й ті
Тьмяно зблискують услід:
– До вечора… до ночі…

* * *

Угорнула в сон
Снігова завірюха
Теплий пульс танка.
Тільки мірить безрим’я
Ночі незмірної схлип.




Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика любовна
Опубліковано: 12.12.2018 08:27