chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Ланцюг єднання

[Влад Сокол]  Версія для друку



На вулиці тихо, сиро й самотньо,
Святкових немає убрань, прапорів.
А люди ще сплять безтурботно,
І в вікнах не видно вогнів.

Київ спить, ще темінь довкола долає,
Та зірка Аврори сон з кліпів зніма.
Прокиньтеся, люди, вас свято вітає.
Єднайте рука до руки ланцюга!

Люди, повстаньте — недобра година,
Сліпила вам очі багато віків.
І вірите, людині людина -
Це об'єднає, моєї Вкраїни, синів.

Ненька-Україна — рідна мати,
Свято — Єднання, проспать не могла.
Людям тепло змогла передати,
Крига з душі відлягла.

Правда в куточках Вкраїни вставала
Люди вставали, й рука до руки -
Тепло і єдність силу давали,
Живим ланцюгом єднати віки.

Їм в очі кидали незгод перепуття,
Під прапором ідола з кашкетом в руці.
Ніщо не може здолати майбутнє,
Де руки єдналися, як кільце в кільці.

Люди ідуть по шляхах на річницю,
Синьо-жовті несуть Прапори.
Це символ життя, ніби небо й пшениця,
Що предки нам в руки із рук віддали.


На віче зійшлись на майдані Софії,
Співаючи гімн, сотні тисяч людей.
І клятву дали Україні -
На єдність, на вірність, за волю дітей.

Луною клятва згукнулась по світу.
Відбилась в серцях українських родин.
Україну вітали із святом віку,
На єдність, на вірність — і клялись, як один.
21 січня 1990 р.



Рубрика твору: Лірика історична
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 42
Опубліковано: 18.01.2019 23:43





© Copyright: Влад Сокол



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 19.01.2019 в 07:51   Рецензія: позитивна

Дуже хороша поетична присвята визначній події. Особливо з огляду на дату написання.
Я, здається, десь у коментарях писала,
що також маю вірш зі згадкою про Ланцюг Злуки.

Цю історію про прапор повідав мені мій чоловік,
він теж був ланкою ланцюга в той день, як представник від Народного Руху.
http://www.chitalnya.com/work.php?work=4182





 
Влад Сокол   Додано 31.01.2019 в 04:38

Дякую, приємний коментар.
Історичний день злуки, через ланцюгове єднання - рука до руки.
Незважаюяи на колючий морозний вітер, на просторі біля Коростишева, душа співала, була велика надія, крапля сльози котилася по щоці.



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи