chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Гордость - порок

[Влад Сокол]  Версія для друку



По жизни шла не замечая,
Друзей и пенья птиц.
И всегда себя считая,
Что на свете нет девиц -
Тебя достойней й поважнее.
И гордо шла стремглав вперед,
Свою мечту найти скорее.
Но, кто спешит - тот глупее,
Кто уверен, тот всегда найдет.

Время шло, ты всё ж такая,
Гордыня властвует тобой.
А жизнь цветёт и увядая.
Посмотри, на лик ты свой.
Тогда откроет истину глаза,
Что ты в мечтах своих тонула,
И покатиться слеза,
И седина в косе мелькнула.
А стезю мечты твоей, жизнь не воскресила.

Как предвидеть путь земной?
Не родилась ещё причина.
Кто ж по жизини идет с тобой?
Под сомнением висит лавина -
Добра и зла, соблазн друзей.
Не в этом ли первопричина,
Что была ты их сильней?
И ты себя сама любила.
А суть истины земной, тебя не осенила.





Рубрика твору: Лірика цивільна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 42
Опубліковано: 27.01.2019 20:19





© Copyright: Влад Сокол



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 01.02.2019 в 12:22   Рецензія: позитивна

В житті, як на довгій ниві, всякого буває.
Хороший вірш. А на героїню одкровення не тримайте зла.
Кожному своє... і можливість робити свої помилки.





 
Влад Сокол   Додано 10.02.2019 в 23:08

Дуже вдячний за оцінку.
Я не підозрював, що це моя героїня. Так, як і Ви, подумали мої друзі, коли прочитали вірш. Були дуже допитливі.
Я бачив таких дівчат, ще будучи школяром і в поточний час, що
мої знайомі - дівчата , жінки, маючи жіночу красу по всіх параметрах жіночості, залишаються самі, на самоті. Їм це присвячується.
Бажаю їм добра, кохання.



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи