chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Зорепадами мрій золотих

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


У безсоння думок
Через шибку вікна
Сипле стужу порошею сніг.

Стигне сутіні смог,
І дрімоти мана
Не розвіє сніжинок усіх.

Та на сполоху вій,
Десь за гранню снаги
Зачаровану мить утаю,

Щоб розтали з завій
Скрижанілі сніги
В плинну сутність нестримну свою.

Й там, де стужа зійшла
В неба хвилю ясну,
Поки всесвіту трепет не стих,

Хлину з серця тепла
В сніговій твого сну
Зорепадами мрій золотих.




Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 55
Опубліковано: 01.02.2019 12:17





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Влад Сокол   [vovan.angeles]   Додано 04.02.2019 в 06:43   Рецензія: позитивна

Загадково, мрійно, душевно. Та на душі тривожно.

Шлях з "старшим братом" недіти ніде,
Що на душах лежав сотні літ.
Хай у вічність він пропаде,
І новою зорею cяє нам світ.





 
Тетяна Чорновіл   Додано 10.02.2019 в 09:47

Сердечно дякую за відгук!
А з поетичним одкровенням про "старшого" недолугого брата згодна на двісті відсотків! Винуватець має знайти покаяння в душі! Та в мізках цього племені в більшості своїй гонорове "імперське" місиво замість здорового глузду. Ще немало часу пройде, коли осягнуть бездну своєї ницої дурості. Правда, є серед них одиниці, які не втратили здатність мислення. Та поки що вони не в змозі нічого змінити, на жаль. Будемо надіятися на Час і Господню підтримку!



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи