chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Так довго взимку я дочікуюсь світання

[Дмитро Овсієнко]  Версія для друку


Так довго взимку я дочікуюсь світання,
Під ранок сон щось зовсім не бере,
Але на краще вистраждане сподівання
В душі моїй ніколи не помре.
Люблю дивитись на засніжені простори,
Як біле щось пухнасте сиплеться згори,
Поля, ліси, і ріки, і високі гори,
І сміх щасливий дітвори.
Коли всі діти грають собі в сніжки,
А в мене в мить цю купа різних справ,
Щоб повернутись ще хоча б на трішки
В дитинство - все би я віддав!
Працюю, а дітей у вікнах бачу,
По вуха уже снігу намело,
Я надзвичайно всім їм вдячний
За знов пригадане тепло.
З них кожен в світ піде колись широкий
І зійде щира посмішка з лиця,
Нпвколо краєвид не тішитиме чиєсь око,
Не кажу вже про змучені серця.
Бажаю ж, діти, щоб таке не скоро сталось,
Хай радісними будуть завжди ваші сни,
Й завжди щоб ви на краще сподівались,
Коли в життя доросле прийдете всі ви!



Рубрика твору: Лірика пейзажна
Рейтинг роботи: 10
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 24
Опубліковано: 14.02.2019 22:34





© Copyright: Дмитро Овсієнко



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 18.02.2019 в 12:26   Рецензія: позитивна

Хороший вірш з добрими щирими побажаннями в кінці.
Будемо сподіватися, що так і станеться.





 
Влад Сокол   [vovan.angeles]   Додано 15.02.2019 в 06:49   Рецензія: позитивна

Класно, життєво.
Прийде весна і будуть квіти,
Будуть сміятися і радіти діти.
Якщо люди за гречку, долю не продадуть.





 
Дмитро Овсієнко   Додано 15.02.2019 в 23:58

Хочеться вірити, що нарешті багато хто перестане "гречкою" мислити! Дякую!



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи